Ідеал воїна-Захисника у билині «ілля муромець та соловей-розбійник»
Мета: поглибити знання учнів про билину як фольклорний
жанр; розвивати уміння аналізувати текст і знаходити в ньому ключові епізоди; поглибити знання учнів про сюжет та композицію, зокрема, епічних пісень; розвивати зв’язне мовлення учнів, навички виразного читання, уміння формування та доведення власної думки.
ХІД УРОКУ
і. вступне слово, мотивація теми
Протягом багатьох віків усно передавалися героїчні пісні-ска-зання від одного покоління до другого. Мов на свято, здалеку збиралися люди послухати талановитого гусляра. Ось як розповідає про зустріч зі співцем збирач-учений билин: «Світлиця швидко наповнювалася народом. Сіли на лавах, на ліжку, жалися біля дверей. Співець із усмішкою обвів поглядом присутніх і, помітивши нетерпляче очікування, почав співати. Обличчя старого потроху почало змінюватися. Щось натхненне проступило на ньому: блакитні очі розширилися, яскраво заблищали дві маленькі сльозини… Він жив зі своїми улюбленцями-богатирями: жалів до сліз немічного Іллю, коли той сиднем сидів тридцять літ, торжествував із ним перемогу над Солов’єм-розбійником».
• Чому люди з таким захватом слухали спів гусляра?
• А які події з життя Іллі Муромця та інших богатирів найбільше вразили вас?
Сьогодні ми з вами, досліджуючи таємниці декількох варіантів билини «Ілля Муромець та Соловей-розбійник», зрозуміємо, чому саме Ілля Муромець став улюбленим героєм Київської Русі, визначимо особливості побудови сюжету билин.
іі. аналітична робота за змістом билини
Я пропоную вам уявити, що ми знаходимося на кіностудії, готуючись знімати фільм про Іллю Муромця, і проводимо засідання художньої ради.
• Які спеціалісти знадобляться для реалізації нашого проекту? (Створення мобільних груп (учні можуть переходити з однієї групи в іншу): «Костюмери», «Консультанти-історики», «Художники», «Сценаристи», «Режисери», «Звукооператори»)
1. Актуалізація опорних знань
1.1. Завдання для консультантів.
1. Які часи зображено в билині?
2. З яких частин складається билина, а, відповідно, і наш фільм?
3. Хто були творцями та виконавцями билин?
4. Яка інша назва билин побутувала в народі? (Старини, старовини)
5. Складіть схему побудови сюжету.
1.2. Завдання для сценаристів.
1. Виділити в билині ключові епізоди.
2. Визначити головних та другорядних героїв твору.
1.3. Завдання для режисерів.
Обґрунтувати, яких акторів треба обрати для виконання ролей (за характером, зовнішністю).
1.4. Завдання для костюмерів.
1. Які художні засоби найчастіше трапляються в билині?
2. Використовуючи постійні епітети, спорядити на битву богатиря, створити костюми Солов’я-розбійника та князя.
1.5. Завдання для художників.
Спираючись на цитати, опишіть, які декорації потрібні для екранізації кожного епізоду.
1.6. Завдання для звукооператорів.
Проаналізувавши текст, створити звуковий супровід фільму.
На виконання завдань групам дається близько 10 хв. Потім на основі результатів дослідження тексту проводиться аналіз твору.
2. Створення кінофільму
2.1. Заспів. Виконання гуслярем билини.
2.2. Розповідна частина.
1) «Батьківське благословення».
2) «Поїздка богатиря».
3) «Бій з чернігівською силою чорною».
4) «Подяка чернігівців».
5) «Шлях до Солов’я-розбійника».
6) «Двобій із Солов’єм».
7) «У стольному Києві».
8) «Страта розбійника».
2.3. Кінцівка. Слава богатиря.
• Які вставні епізоди можна зняти, щоб уникнути великої кіль
кості статичних сцен-діалогів? («Смерть людей від свисту»)
3. Докладна робота над сценами
3.1. Заспів.
• Яким буде початок фільму? (Можна зобразити гусляра, який виконує билину)
• Хто ще присутній у кадрі? (Слухачі)
• Якими будуть їхні пози, вирази облич?
• Де знаходяться гусляр і слухачі? (Доцільно зобразити їх не в приміщенні, а на тлі природи, пов’язавши зображуване з рідною землею)
• Які сцени міститиме наш фільм?
3.2. Сцена перша — «Батьківське благословення».
• Де і коли відбувається дія? (У селі Карачарові, рано-вранці)
• Чому Ілля Муромець виїжджає на світанку? (Богатир хоче мати якомога більше часу на дорогу. Окрім того, символічне значення ранку — початок нового життя героя)
• Яким бачимо Іллю Муромця? (Розповідь «костюмерів»)
• Якими бачимо його батьків? (Прості селяни, засмучені від’їздом сина, але горді його рішенням)
• Чому Ілля Муромець перш за все просить батьківського благословення?
• Яку мету ставить перед собою герой?
3.3. Сцена друга — «Поїздка богатиря».
• Чим незвичайна поїздка героя?
• Які деталі пейзажу змалюємо? (Розповідь «художників»)
• Хто головний герой цієї сцени? (Богатирський кінь, який здатен нести богатиря так швидко, як той бажає)
• Чим вражає кінь?
3.4. Сцена третя — «Бій з чернігівською силою чорною».
• Скільки епізодів у цій сцені? («Опис ворогів», «Ілля у бою»,
«Взяття в полон царевичів-ворогів»)
3.4.1. Епізод «Опис ворогів».
• Які кольори переважатимуть при створенні цього епізоду? Чому?
• Які порівняння використані при створенні образу ворогів? (Туман, вороння)
• Чому в цій сцені обов’язкова поява зграї воронів? (Символ смерті)
• Чиїми очима ми бачимо ворогів? Як це показати у фільмі? (Можна запропонувати дві картини. Перша — вороги очима чернігівців. Це «чорна сила». Відповідно, на обличчях людей страх, відчай, але і бажання продовжувати боротьбу. Друга — бачення нападників Іллєю. Перед ним перешкода, яку треба подолати. Вираз його обличчя рішучий. Він уже зробив свій вибір — боротися з ворогом)
• Чому з’являється образ туману? (У фольклорі це символ блукань, невизначеності, небезпеки, з нього приходить лихо. А вороги, окрім усього, хочуть зруйнувати церкви — моральний орієнтир християн)
• Як підкреслена сила нападників?
3.4.2. Епізод «Ілля в бою».
• Яким постає у цій сцені Ілля?
• Чому він, не роздумуючи, кидається в бій?
• Як підкреслена надзвичайна сила богатиря?
• Які художні засоби переважають у цьому епізоді билини і чому? (Гіперболи)
• Чи міг Ілля сам перемогти ворога? (Ні, богатиря не можна уявити без коня, який допомагає у бою)
3.4.3. Епізод «Взяття у полон царевичів-ворогів».
• Опишіть зовнішність і пози ворогів-царевичів та богатиря. (Богатир сидить на коні, а полонені стоять на землі. Голови неприятелів нахилені — вони чекають, як вирішиться їхня доля)
• Чому Ілля відпустив ворогів? (Щоб розповіли про нового захисника землі)
• Що в цей момент зображено на екрані? (У центрі кадру — витязь на коні. Тлом цієї сцени є Русь. Можна камерою показати панораму: ліси, поля, озера, чисте ясне небо)
• Який епітет використано в цьому епізоді? Чому Русь свята?
3.5. Сцена четверта — «Подяка чернігівців».
• Опишіть жителів міста, які вийшли до Іллі Муромця. Хто саме вітає богатиря? (Скоріше за все, вийшло багато людей усіх станів. Попереду — найстарші, можливо, священик. За ним ідуть чоловіки, слідом — жінки і діти)
• Що вони тримають у руках? (Очевидно, хліб-сіль, ікони, а також символічні ключі від міста)
• Що змінилося в зображенні Іллі Муромця? (Вираз обличчя. Окрім того, богатир повинен зійти з коня, вітаючи людей)
• Чому чернігівці просять Іллю стати їхнім воєводою?
• Чому герой відмовився, адже він міг би принести багато користі місту? (У нього інша мета — служити не одному місту, а всій землі. А це можливо тільки під началом київського князя)
• Що втратив і що здобув герой, прийнявши таке рішення?
• Чому Ілля Муромець питає у чернігівців про пряму дорогу до Києва?
3.5.1. Вставний епізод «Свист Солов’я».
• Яким ви уявили Солов’я-розбійника?
• Хто це, на вашу думку, — людина чи фантастичний персонаж?
• Що говорить про його людську подобу? (Уміє розмовляти, має ім’я: у різних варіантах — Рахматенко або Одихман-тьєв син)
• Чому ми самі спочатку не бачимо Солов’я-розбійника, а тільки чуємо про нього розповідь людей?
• Які кольори оберемо для створення епізоду?
• Які пейзажні картини зобразимо?
• Які звуки супроводжуватимуть цей епізод?
• Чому свист Солов’я одночасно нагадує звірине ричання і шипіння змії?
• Кого уособлює Соловей? (Розбійників, які чатували на дорогах)
• Чому злочинця назвали досить мирним птахом — солов’єм? (За однією з версій, тому, що грабіжники спілкувалися за допомогою свисту. А спів солов’я надзвичайно гучний)
• До яких наслідків призводить свист Солов’я? (Загибель людей і запустіння землі)
• Чому розбійник має такі незвичайні імена? Звідки вони походять? (Імена мають східний колорит. Таким чином, автори билин виводять розбійника зі світу Русі. На думку народу, розбійник не може бути представником «хрещеного світу» — згадаємо вираз «хреста на тобі нема». А тогочасна дійсність переконувала, що вороги приходять зі сходу)
• Чому Соловей живе в лісі? (З тієї ж причини: розбійнику немає місця серед людей. А у лісі живе усяка нечисть)
3.6. Сцена п’ята — «Шлях до Солов’я-розбійника».
• Чому Ілля Муромець вирішує їхати прямою дорогою?
• Чи можемо ми ще раз використати уже знятий епізод поїздки героя? (Ні, поведінка Іллі докорінним чином змінилася)
• Ілля Муромець поспішає у Київ. Чому ж він займається зовсім не богатирською справою: корчує дерева, мостить мости, укладає дорогу?
• Як показати контрастність Іллі Муромця та Солов’я-розбій-
ника? (Можна змалювати таку сцену: попереду богатиря
занедбана земля, похмурий пейзаж. А за ним — упорядкова
ний світ)
3.7. Сцена шоста — «Двобій із Солов’єм-розбійником».
• Найяскравіше, мабуть, людину характеризує її житло. Яким зобразимо лігво Солов’я? (Розповідь «художників»)
• Чому в билині воно докладно описане?
• Де відбувається зустріч суперників? (Біля річки Смородини)
• Якою є ця річка та її береги?
• Чому обрано саме це місце? (За народними віруваннями, проточна вода може бути кордоном реального та фантастичного світів. Окрім того, деякі дослідники виводять етимологію слова «Смородина» від «сморід», що підкреслює її «нечисте» значення)
• Чи змінюється вираз обличчя Солов’я протягом двобою? (Так. Спочатку він не оцінив силу богатиря, бо поводить себе так, як завжди. Потім з’являється здивування, а в кінці — вираз болю від рани)
• Якою є поведінка коня? Чому він «спотикається», хоча під Черніговом брав участь у бою?
• Про що свідчить те, що свист Солов’я описано декілька разів, та й коня він зміг зупинити, хоч і не надовго? (Соловей сильніший і небезпечніший за ворогів-нападників)
• Чому в деякі варіанти билини ввели образи дітей Солов’я-розбійника?
• Якою є родина злочинця?
• Чи можна сказати, що Іллі Муромцю легко було перемогти ворога?
• Чим бій Іллі Муромця з Солов’єм нагадує битви, описані у казках, і чим відрізняється? (У казках часто наявна фантастика, а ні Ілля, ні Соловей не використовують чудесну силу)
• Чому він зразу не вбив супротивника, а повіз у Київ? (Можливо, для того, щоб звершився княжий і народний суд над злочинцем)
• У чому значення перемоги Іллі над Солов’єм? (Зберіг життя багатьом людям, а головне — знищив перепону між містами, відновив зв’язки людей, очистив землю від зла)
3.8. Сцена сьома — «У стольному Київ-граді».
• Згадаємо визначення сюжету.
• Як будується сюжет твору? (Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка, епілог)
• Яка частина билини є кульмінацією? (Перебування героя у Києві)
• Билина будується таким чином, що кожне наступне випробування богатиря важче від попереднього. Нам необхідно визначити, чому появу Іллі Муромця у палатах князя народ вважає своєрідним подвигом.
• З яких епізодів складається ця сцена? («Приїзд Іллі Муромця до князя», «Свист Солов’я-розбійника»)
3.8.1. Епізод «Приїзд Іллі Муромця».
• Яким ми покажемо Київ?
• Яким повинен бути звуковий супровід? (Шум від розмов, праці ремісників, бряцання зброї, ржання коней. Але найгучніший звук — церковний передзвін)
• Яким бачимо князя і його оточення?
• Ми знаємо Іллю Муромця як героя. Чому ж його поведінка відзначається скромністю?
• Як і чому змінюється поведінка, вираз обличчя, мова князя під час розмови з богатирем?
• Спираючись на текст, визначте, чи знав князь Володимир Красне Сонечко про біди Русі.
• Чому ж не визволив народ ні від чорної сили, ні від Солов’я-розбійника?
• З якої причини не повірив розповіді про перемоги богатиря?
• Чому Ілля Муромець не показує своєї образи від несправедливості князя? (Мета витязя — служити людям. А княжа ласка чи гнів його цікавлять набагато менше)
• Чи можна діалог князя та богатиря вважати своєрідним поєдинком?
• Хто виявився переможцем? Обґрунтуйте свою думку.
3.8.2. Епізод «Свист Солов’я-розбійника».
• Які персонажі мають бути показані у цьому епізоді? (Богатир, князь, бояри, народ, Соловей-розбійник)
• Якими бачимо їх? Опишіть позу та вираз обличчя князя. Які почуття відображені на ньому?
• Чому князь просить Солов’я засвистіти? Як це бажання характеризує Володимира Красне Сонечко?
• Чому Соловей-розбійник відмовив князю?
• Чим відрізняються накази князя і богатиря Солов’ю-розбій-нику? Чому вони різні? (Князь, бажаючи розважитися, просить засвистіти на повну силу. А богатир, знаючи силу ворога, хоче вберегти киян від небезпеки)
• Чи однакові вирази обличчя, пози, інтонації голосу злочинця,
коли він розмовляє з князем та богатирем? Чим це пояснити?
3.8.3. Епізод «Останній свист Солов’я-розбійника».
• У першому кадрі повинен бути Соловей-розбійник. Яким має бути вираз його обличчя? («Уже либонь почув я свій кінець І тому посвиснув на повний свист…» Відповідно, вираз обличчя повинен бути лютим, мстивим, злорадним)
• Як зоровими засобами можна передати силу свисту розбійника? (Порив вітру)
• Якими будуть наступні кадри? («Усі трави-мурави зов’яли», «листя з дерев посипалось», «криші позривало», «хрустальнії скельця повипадали», «всі гості на княжому дворі, всі бояри та воєводи на землі, як снопи, лежать», «князь… по двору кругом біжить, куньовою шубою вкривається»)
• Яким у цьому епізоді зобразимо Іллю Муромця? (Обличчя стало суворим, схопився за рукоять меча)
3.9. Сцена восьма — «Страта Солов’я-розбійника».
• Коли Ілля Муромець вирішив стратити Солов’я-розбійника? (Коли той задля розваги та помсти погубив людей)
• Богатир привіз Солов’я в Київ для суду. Але все-таки народного чи княжого суду не було. Чому? (Ілля Муромець сам приймає рішення, бачачи, що злочинець не розкаявся, а князь протистояти розбійнику не може)
• Чому страта відбувається не в Києві, а за містом, у полі? (Можливо, богатир вважає, що у місті не повинна проливатися кров. Адже місто — осередок цивілізації)
3.10. Кінцівка «Слава богатиря».
• Якою буде фінальна сцена? (Можливий варіант: зображення
храму, церковний передзвін на честь перемоги)
ііі. визначення ставлення народу до князя та іллі муромця
• Чи можемо ми назвати негативні риси Іллі Муромця?
• Чому народ створив бездоганний образ героя?
Ведучи мову про Іллю Муромця, ми можемо говорити про народний ідеал героя.
Ідеал (від гр. іdea — уявлення, поняття) — 1) уявлення про досконалість, зображення прекрасного як належного; 2) те, що, на думку автора, повинно бути.
• Спираючись на текст билини, визначте факти, які свідчать про:
1) позитивне ставлення богатиря до князя (Ілля Муромець прагне
служити під його началом; порівняння князя з сонцем);
2) негативне ставлення Іллі Муромця до князя (Володимир не захищає Русь, бенкетуючи у той час, коли страждає Чернігів і убиває людей Соловей-розбійник; ображає Іллю Муромця; при описі князя використовується літота («плечико», «вушко», князь падає від свисту Солов’я), від розбійника намагається захиститися не мечем, а шубою)
• Чому ж ідеальний герой Ілля Муромець прагне служити далеко не ідеальному князеві? (Таким чином відобразилися мрії народу про воїна-захисника, здатного звільнити Русь від внутрішніх і зовнішніх ворогів та ідея мирного життя в країні, об’єднаній під владою одного князя, який не допустить феодальних усобиць)
IV. Узагальнення
Для успіху фільму необхідні не лише талановиті актори та працівники кіностудії, а й вдалі назва, афіша і рекламний ролик, який анонсуватиме прем’єру.
1. Завдання групам
1-ша група. Створити проект афіші.
2-га група. Написати текст анонсу.
3-я група. Придумати назву кінофільму.
2. Це цікаво…
1. Учені визначили роки життя руського героя, який став прототипом Іллі Муромця: близько 1148-1203 років, а за билинами він прожив більше 300 років.
2. Існує думка, що билинний богатир народився не в російському м. Муромі, а в Чернігівському князівстві, у м. Муравійську.
3. Нетлінні мощі витязя зберігаються у Києво-Печерській лаврі.
4. На Дніпрі є острів Муромець.
5. У німецьких поемах ХІІІ ст. згадується відважний воїн Ілля Руський, схожий на славного київського богатиря.
6. Найпопулярніше чоловіче ім’я у м. Муромі — Ілля.
7. У багатьох билинах богатирів називали «храбри».
V. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал, опрацьований на модульному занятті.
2. Підготуватися до виразного читання сербської народної пісні «Смерть матері Юговичів».
3. Знайти і виписати у зошит символічні образи пісні, спробувати їх розтлумачити та порівняти з образами-символами билин.
жанр; розвивати уміння аналізувати текст і знаходити в ньому ключові епізоди; поглибити знання учнів про сюжет та композицію, зокрема, епічних пісень; розвивати зв’язне мовлення учнів, навички виразного читання, уміння формування та доведення власної думки.
ХІД УРОКУ
і. вступне слово, мотивація теми
Протягом багатьох віків усно передавалися героїчні пісні-ска-зання від одного покоління до другого. Мов на свято, здалеку збиралися люди послухати талановитого гусляра. Ось як розповідає про зустріч зі співцем збирач-учений билин: «Світлиця швидко наповнювалася народом. Сіли на лавах, на ліжку, жалися біля дверей. Співець із усмішкою обвів поглядом присутніх і, помітивши нетерпляче очікування, почав співати. Обличчя старого потроху почало змінюватися. Щось натхненне проступило на ньому: блакитні очі розширилися, яскраво заблищали дві маленькі сльозини… Він жив зі своїми улюбленцями-богатирями: жалів до сліз немічного Іллю, коли той сиднем сидів тридцять літ, торжествував із ним перемогу над Солов’єм-розбійником».
• Чому люди з таким захватом слухали спів гусляра?
• А які події з життя Іллі Муромця та інших богатирів найбільше вразили вас?
Сьогодні ми з вами, досліджуючи таємниці декількох варіантів билини «Ілля Муромець та Соловей-розбійник», зрозуміємо, чому саме Ілля Муромець став улюбленим героєм Київської Русі, визначимо особливості побудови сюжету билин.
іі. аналітична робота за змістом билини
Я пропоную вам уявити, що ми знаходимося на кіностудії, готуючись знімати фільм про Іллю Муромця, і проводимо засідання художньої ради.
• Які спеціалісти знадобляться для реалізації нашого проекту? (Створення мобільних груп (учні можуть переходити з однієї групи в іншу): «Костюмери», «Консультанти-історики», «Художники», «Сценаристи», «Режисери», «Звукооператори»)
1. Актуалізація опорних знань
1.1. Завдання для консультантів.
1. Які часи зображено в билині?
2. З яких частин складається билина, а, відповідно, і наш фільм?
3. Хто були творцями та виконавцями билин?
4. Яка інша назва билин побутувала в народі? (Старини, старовини)
5. Складіть схему побудови сюжету.
1.2. Завдання для сценаристів.
1. Виділити в билині ключові епізоди.
2. Визначити головних та другорядних героїв твору.
1.3. Завдання для режисерів.
Обґрунтувати, яких акторів треба обрати для виконання ролей (за характером, зовнішністю).
1.4. Завдання для костюмерів.
1. Які художні засоби найчастіше трапляються в билині?
2. Використовуючи постійні епітети, спорядити на битву богатиря, створити костюми Солов’я-розбійника та князя.
1.5. Завдання для художників.
Спираючись на цитати, опишіть, які декорації потрібні для екранізації кожного епізоду.
1.6. Завдання для звукооператорів.
Проаналізувавши текст, створити звуковий супровід фільму.
На виконання завдань групам дається близько 10 хв. Потім на основі результатів дослідження тексту проводиться аналіз твору.
2. Створення кінофільму
2.1. Заспів. Виконання гуслярем билини.
2.2. Розповідна частина.
1) «Батьківське благословення».
2) «Поїздка богатиря».
3) «Бій з чернігівською силою чорною».
4) «Подяка чернігівців».
5) «Шлях до Солов’я-розбійника».
6) «Двобій із Солов’єм».
7) «У стольному Києві».
8) «Страта розбійника».
2.3. Кінцівка. Слава богатиря.
• Які вставні епізоди можна зняти, щоб уникнути великої кіль
кості статичних сцен-діалогів? («Смерть людей від свисту»)
3. Докладна робота над сценами
3.1. Заспів.
• Яким буде початок фільму? (Можна зобразити гусляра, який виконує билину)
• Хто ще присутній у кадрі? (Слухачі)
• Якими будуть їхні пози, вирази облич?
• Де знаходяться гусляр і слухачі? (Доцільно зобразити їх не в приміщенні, а на тлі природи, пов’язавши зображуване з рідною землею)
• Які сцени міститиме наш фільм?
3.2. Сцена перша — «Батьківське благословення».
• Де і коли відбувається дія? (У селі Карачарові, рано-вранці)
• Чому Ілля Муромець виїжджає на світанку? (Богатир хоче мати якомога більше часу на дорогу. Окрім того, символічне значення ранку — початок нового життя героя)
• Яким бачимо Іллю Муромця? (Розповідь «костюмерів»)
• Якими бачимо його батьків? (Прості селяни, засмучені від’їздом сина, але горді його рішенням)
• Чому Ілля Муромець перш за все просить батьківського благословення?
• Яку мету ставить перед собою герой?
3.3. Сцена друга — «Поїздка богатиря».
• Чим незвичайна поїздка героя?
• Які деталі пейзажу змалюємо? (Розповідь «художників»)
• Хто головний герой цієї сцени? (Богатирський кінь, який здатен нести богатиря так швидко, як той бажає)
• Чим вражає кінь?
3.4. Сцена третя — «Бій з чернігівською силою чорною».
• Скільки епізодів у цій сцені? («Опис ворогів», «Ілля у бою»,
«Взяття в полон царевичів-ворогів»)
3.4.1. Епізод «Опис ворогів».
• Які кольори переважатимуть при створенні цього епізоду? Чому?
• Які порівняння використані при створенні образу ворогів? (Туман, вороння)
• Чому в цій сцені обов’язкова поява зграї воронів? (Символ смерті)
• Чиїми очима ми бачимо ворогів? Як це показати у фільмі? (Можна запропонувати дві картини. Перша — вороги очима чернігівців. Це «чорна сила». Відповідно, на обличчях людей страх, відчай, але і бажання продовжувати боротьбу. Друга — бачення нападників Іллєю. Перед ним перешкода, яку треба подолати. Вираз його обличчя рішучий. Він уже зробив свій вибір — боротися з ворогом)
• Чому з’являється образ туману? (У фольклорі це символ блукань, невизначеності, небезпеки, з нього приходить лихо. А вороги, окрім усього, хочуть зруйнувати церкви — моральний орієнтир християн)
• Як підкреслена сила нападників?
3.4.2. Епізод «Ілля в бою».
• Яким постає у цій сцені Ілля?
• Чому він, не роздумуючи, кидається в бій?
• Як підкреслена надзвичайна сила богатиря?
• Які художні засоби переважають у цьому епізоді билини і чому? (Гіперболи)
• Чи міг Ілля сам перемогти ворога? (Ні, богатиря не можна уявити без коня, який допомагає у бою)
3.4.3. Епізод «Взяття у полон царевичів-ворогів».
• Опишіть зовнішність і пози ворогів-царевичів та богатиря. (Богатир сидить на коні, а полонені стоять на землі. Голови неприятелів нахилені — вони чекають, як вирішиться їхня доля)
• Чому Ілля відпустив ворогів? (Щоб розповіли про нового захисника землі)
• Що в цей момент зображено на екрані? (У центрі кадру — витязь на коні. Тлом цієї сцени є Русь. Можна камерою показати панораму: ліси, поля, озера, чисте ясне небо)
• Який епітет використано в цьому епізоді? Чому Русь свята?
3.5. Сцена четверта — «Подяка чернігівців».
• Опишіть жителів міста, які вийшли до Іллі Муромця. Хто саме вітає богатиря? (Скоріше за все, вийшло багато людей усіх станів. Попереду — найстарші, можливо, священик. За ним ідуть чоловіки, слідом — жінки і діти)
• Що вони тримають у руках? (Очевидно, хліб-сіль, ікони, а також символічні ключі від міста)
• Що змінилося в зображенні Іллі Муромця? (Вираз обличчя. Окрім того, богатир повинен зійти з коня, вітаючи людей)
• Чому чернігівці просять Іллю стати їхнім воєводою?
• Чому герой відмовився, адже він міг би принести багато користі місту? (У нього інша мета — служити не одному місту, а всій землі. А це можливо тільки під началом київського князя)
• Що втратив і що здобув герой, прийнявши таке рішення?
• Чому Ілля Муромець питає у чернігівців про пряму дорогу до Києва?
3.5.1. Вставний епізод «Свист Солов’я».
• Яким ви уявили Солов’я-розбійника?
• Хто це, на вашу думку, — людина чи фантастичний персонаж?
• Що говорить про його людську подобу? (Уміє розмовляти, має ім’я: у різних варіантах — Рахматенко або Одихман-тьєв син)
• Чому ми самі спочатку не бачимо Солов’я-розбійника, а тільки чуємо про нього розповідь людей?
• Які кольори оберемо для створення епізоду?
• Які пейзажні картини зобразимо?
• Які звуки супроводжуватимуть цей епізод?
• Чому свист Солов’я одночасно нагадує звірине ричання і шипіння змії?
• Кого уособлює Соловей? (Розбійників, які чатували на дорогах)
• Чому злочинця назвали досить мирним птахом — солов’єм? (За однією з версій, тому, що грабіжники спілкувалися за допомогою свисту. А спів солов’я надзвичайно гучний)
• До яких наслідків призводить свист Солов’я? (Загибель людей і запустіння землі)
• Чому розбійник має такі незвичайні імена? Звідки вони походять? (Імена мають східний колорит. Таким чином, автори билин виводять розбійника зі світу Русі. На думку народу, розбійник не може бути представником «хрещеного світу» — згадаємо вираз «хреста на тобі нема». А тогочасна дійсність переконувала, що вороги приходять зі сходу)
• Чому Соловей живе в лісі? (З тієї ж причини: розбійнику немає місця серед людей. А у лісі живе усяка нечисть)
3.6. Сцена п’ята — «Шлях до Солов’я-розбійника».
• Чому Ілля Муромець вирішує їхати прямою дорогою?
• Чи можемо ми ще раз використати уже знятий епізод поїздки героя? (Ні, поведінка Іллі докорінним чином змінилася)
• Ілля Муромець поспішає у Київ. Чому ж він займається зовсім не богатирською справою: корчує дерева, мостить мости, укладає дорогу?
• Як показати контрастність Іллі Муромця та Солов’я-розбій-
ника? (Можна змалювати таку сцену: попереду богатиря
занедбана земля, похмурий пейзаж. А за ним — упорядкова
ний світ)
3.7. Сцена шоста — «Двобій із Солов’єм-розбійником».
• Найяскравіше, мабуть, людину характеризує її житло. Яким зобразимо лігво Солов’я? (Розповідь «художників»)
• Чому в билині воно докладно описане?
• Де відбувається зустріч суперників? (Біля річки Смородини)
• Якою є ця річка та її береги?
• Чому обрано саме це місце? (За народними віруваннями, проточна вода може бути кордоном реального та фантастичного світів. Окрім того, деякі дослідники виводять етимологію слова «Смородина» від «сморід», що підкреслює її «нечисте» значення)
• Чи змінюється вираз обличчя Солов’я протягом двобою? (Так. Спочатку він не оцінив силу богатиря, бо поводить себе так, як завжди. Потім з’являється здивування, а в кінці — вираз болю від рани)
• Якою є поведінка коня? Чому він «спотикається», хоча під Черніговом брав участь у бою?
• Про що свідчить те, що свист Солов’я описано декілька разів, та й коня він зміг зупинити, хоч і не надовго? (Соловей сильніший і небезпечніший за ворогів-нападників)
• Чому в деякі варіанти билини ввели образи дітей Солов’я-розбійника?
• Якою є родина злочинця?
• Чи можна сказати, що Іллі Муромцю легко було перемогти ворога?
• Чим бій Іллі Муромця з Солов’єм нагадує битви, описані у казках, і чим відрізняється? (У казках часто наявна фантастика, а ні Ілля, ні Соловей не використовують чудесну силу)
• Чому він зразу не вбив супротивника, а повіз у Київ? (Можливо, для того, щоб звершився княжий і народний суд над злочинцем)
• У чому значення перемоги Іллі над Солов’єм? (Зберіг життя багатьом людям, а головне — знищив перепону між містами, відновив зв’язки людей, очистив землю від зла)
3.8. Сцена сьома — «У стольному Київ-граді».
• Згадаємо визначення сюжету.
• Як будується сюжет твору? (Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка, епілог)
• Яка частина билини є кульмінацією? (Перебування героя у Києві)
• Билина будується таким чином, що кожне наступне випробування богатиря важче від попереднього. Нам необхідно визначити, чому появу Іллі Муромця у палатах князя народ вважає своєрідним подвигом.
• З яких епізодів складається ця сцена? («Приїзд Іллі Муромця до князя», «Свист Солов’я-розбійника»)
3.8.1. Епізод «Приїзд Іллі Муромця».
• Яким ми покажемо Київ?
• Яким повинен бути звуковий супровід? (Шум від розмов, праці ремісників, бряцання зброї, ржання коней. Але найгучніший звук — церковний передзвін)
• Яким бачимо князя і його оточення?
• Ми знаємо Іллю Муромця як героя. Чому ж його поведінка відзначається скромністю?
• Як і чому змінюється поведінка, вираз обличчя, мова князя під час розмови з богатирем?
• Спираючись на текст, визначте, чи знав князь Володимир Красне Сонечко про біди Русі.
• Чому ж не визволив народ ні від чорної сили, ні від Солов’я-розбійника?
• З якої причини не повірив розповіді про перемоги богатиря?
• Чому Ілля Муромець не показує своєї образи від несправедливості князя? (Мета витязя — служити людям. А княжа ласка чи гнів його цікавлять набагато менше)
• Чи можна діалог князя та богатиря вважати своєрідним поєдинком?
• Хто виявився переможцем? Обґрунтуйте свою думку.
3.8.2. Епізод «Свист Солов’я-розбійника».
• Які персонажі мають бути показані у цьому епізоді? (Богатир, князь, бояри, народ, Соловей-розбійник)
• Якими бачимо їх? Опишіть позу та вираз обличчя князя. Які почуття відображені на ньому?
• Чому князь просить Солов’я засвистіти? Як це бажання характеризує Володимира Красне Сонечко?
• Чому Соловей-розбійник відмовив князю?
• Чим відрізняються накази князя і богатиря Солов’ю-розбій-нику? Чому вони різні? (Князь, бажаючи розважитися, просить засвистіти на повну силу. А богатир, знаючи силу ворога, хоче вберегти киян від небезпеки)
• Чи однакові вирази обличчя, пози, інтонації голосу злочинця,
коли він розмовляє з князем та богатирем? Чим це пояснити?
3.8.3. Епізод «Останній свист Солов’я-розбійника».
• У першому кадрі повинен бути Соловей-розбійник. Яким має бути вираз його обличчя? («Уже либонь почув я свій кінець І тому посвиснув на повний свист…» Відповідно, вираз обличчя повинен бути лютим, мстивим, злорадним)
• Як зоровими засобами можна передати силу свисту розбійника? (Порив вітру)
• Якими будуть наступні кадри? («Усі трави-мурави зов’яли», «листя з дерев посипалось», «криші позривало», «хрустальнії скельця повипадали», «всі гості на княжому дворі, всі бояри та воєводи на землі, як снопи, лежать», «князь… по двору кругом біжить, куньовою шубою вкривається»)
• Яким у цьому епізоді зобразимо Іллю Муромця? (Обличчя стало суворим, схопився за рукоять меча)
3.9. Сцена восьма — «Страта Солов’я-розбійника».
• Коли Ілля Муромець вирішив стратити Солов’я-розбійника? (Коли той задля розваги та помсти погубив людей)
• Богатир привіз Солов’я в Київ для суду. Але все-таки народного чи княжого суду не було. Чому? (Ілля Муромець сам приймає рішення, бачачи, що злочинець не розкаявся, а князь протистояти розбійнику не може)
• Чому страта відбувається не в Києві, а за містом, у полі? (Можливо, богатир вважає, що у місті не повинна проливатися кров. Адже місто — осередок цивілізації)
3.10. Кінцівка «Слава богатиря».
• Якою буде фінальна сцена? (Можливий варіант: зображення
храму, церковний передзвін на честь перемоги)
ііі. визначення ставлення народу до князя та іллі муромця
• Чи можемо ми назвати негативні риси Іллі Муромця?
• Чому народ створив бездоганний образ героя?
Ведучи мову про Іллю Муромця, ми можемо говорити про народний ідеал героя.
Ідеал (від гр. іdea — уявлення, поняття) — 1) уявлення про досконалість, зображення прекрасного як належного; 2) те, що, на думку автора, повинно бути.
• Спираючись на текст билини, визначте факти, які свідчать про:
1) позитивне ставлення богатиря до князя (Ілля Муромець прагне
служити під його началом; порівняння князя з сонцем);
2) негативне ставлення Іллі Муромця до князя (Володимир не захищає Русь, бенкетуючи у той час, коли страждає Чернігів і убиває людей Соловей-розбійник; ображає Іллю Муромця; при описі князя використовується літота («плечико», «вушко», князь падає від свисту Солов’я), від розбійника намагається захиститися не мечем, а шубою)
• Чому ж ідеальний герой Ілля Муромець прагне служити далеко не ідеальному князеві? (Таким чином відобразилися мрії народу про воїна-захисника, здатного звільнити Русь від внутрішніх і зовнішніх ворогів та ідея мирного життя в країні, об’єднаній під владою одного князя, який не допустить феодальних усобиць)
IV. Узагальнення
Для успіху фільму необхідні не лише талановиті актори та працівники кіностудії, а й вдалі назва, афіша і рекламний ролик, який анонсуватиме прем’єру.
1. Завдання групам
1-ша група. Створити проект афіші.
2-га група. Написати текст анонсу.
3-я група. Придумати назву кінофільму.
2. Це цікаво…
1. Учені визначили роки життя руського героя, який став прототипом Іллі Муромця: близько 1148-1203 років, а за билинами він прожив більше 300 років.
2. Існує думка, що билинний богатир народився не в російському м. Муромі, а в Чернігівському князівстві, у м. Муравійську.
3. Нетлінні мощі витязя зберігаються у Києво-Печерській лаврі.
4. На Дніпрі є острів Муромець.
5. У німецьких поемах ХІІІ ст. згадується відважний воїн Ілля Руський, схожий на славного київського богатиря.
6. Найпопулярніше чоловіче ім’я у м. Муромі — Ілля.
7. У багатьох билинах богатирів називали «храбри».
V. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал, опрацьований на модульному занятті.
2. Підготуватися до виразного читання сербської народної пісні «Смерть матері Юговичів».
3. Знайти і виписати у зошит символічні образи пісні, спробувати їх розтлумачити та порівняти з образами-символами билин.