ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА. ФРАНСУА ВІЙОН «БАЛАДА ПРИКМЕТ»

Мета: розкрити особливості літературної балади; ознайомити з життям і творчістю Франсуа Війона; вчити виразно читати філософську літературну баладу, пояснювати ідейне навантаження художніх засобів виразності.



Словникова робота: антитеза, анафора, епіфора, ліричний герой.



Моральна проблема: що є істинним у житті, знаннях, існуванні людини?



Музика: пісня «Гаудеамус».



Живопис: Берн Джонс «Колесо Фортуни».



Моєї долі примхи люті,



Списати всі не стало б слів,



Свій вік я звікував у скруті,



Без співчуття я сльози лив.



В стражданні розум мій зміцнів,



Коли в багні я брів по пояс,—



Я так життя порозумів...



Франсуа Війон



ХІД УРОКУ



I. Актуалізація опорних знань



Назвіть особливості фольклорної балади? Хто є героєм цих балад?



II. Вивчення нового матеріалу



1. Слово вчителя. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку. Популярність фольклорних балад з часом зумовила бурхливий розвиток літературної, або авторської балади. Цим творам, як і народним баладам, притаманне несподіване поєднання реального (чи історичного) та фантастичного планів. Однак існують і суттєві відмінності. Літературну баладу вирізняє:



• наявність автора;



• індивідуальний стиль;



• індивідуальна мова, засоби художньої виразності;



• чітка побудова, оскільки немає зайвої деталізації та повторень;



• заглиблення у внутрішній світ людини;



• порушення серйозних моральних, філософських чи психологічних питань;



• нові теми і нові принципи їх зображення.



Отже, індивідуальність, неповторність автора — важлива умова літературної балади. А що ви можете сказати про ліричного героя цієї поезії:



Я — Франсуа. Йде смерть з-за ґрат На мене, лиходія, І що мій важить зад, Спізнає завтра шия!



Автор цих слів знаменитий поет ХV ст. Франсуа Війон, який за своєю мудрістю, світоглядом значно виходить за межі середньовіччя.



(Розповідь підготовлених учнів про життя та творчість Війона, запис у зошити основних дат і фактів біографії поета).



1-й учень. Достовірних фактів з життя Війона (справжнє ім’я Франсуа де Монкорб’є) відомо мало. Дата народження відновлюється лише за авторським згадуванням у віршах, а замість року смерті багато хто з дослідників зазвичай ставить риску. Син бідної вдови, Війон виховувався в домі дядька-священика Гійома де Війона. Він і дав Франсуа своє прізвище.



2-й учень. У 12 років Війон був уже студентом підготовчого факультету Паризького університету. А в 1452 р. він отримав ступінь магістра вільних мистецтв. Хоч слава про його про-гріхи і його потяг до дурних компаній переслідувала його давно, перше його зіткнення із законом відбулось тільки в 1455 р., коли він в поножовщині, яка виникла через жінку, поранив священика. До цього часу він уже прославився своїми віршами. Уся подальша біографія Війона прослідковується перш за все по судових хроніках.



3-й учень. Так, він звинувачується як співучасник пограбування Наваррського колежу в 1456р., після чого він зникає з Парижа до 1461 р. У ніч грабунку він написав свій перший знаменитий твір «Ле», відомий як малий заповіт. У 1457 він з’являється при дворі Карла Орлеанського, де взяв участь у поетичному змаганні. Пише набір балад, ціла низка яких, написана тогочасним жаргоном волоцюг і злодіїв, так і не розшифрований.



1-й учень. Основною темою цих творів є філософські роздуми поета про фатум залежності волі самотньої людини від обставин, які виявляються сильнішими від неї («Балада долі»). Залежна людина і від власного тіла, яке надто часто перемагає у суперечці з душею і розумом («Скарги Ольм’єр» або «Скарги Вродливої Зброярки»).



2-й учень. У 1460 р. Війона приговорили в Орлеані до смерті. Врятувала поета амністія, оголошена на честь приїзду в місто 3-х літньої дочки герцога Орлеанського. Із найнижчих падінь, злигоднів, принижень, компанії вбивць і волоцюг доля піднімає Війона до придворного поета. Але триває це недовго, і поет знову опиняється на вулиці. Війон то очікує суду, то перебуває в тюрмах. Під час перебування в тюрмах особливо суворого режиму він створив свій найвизначніший твір — «Великий заповіт» — підсумок тридцятилітнього життя.



3-й учень. Останній судовий запис позначений 5 січня 1463 р. Потім сліди його загубились остаточно. Достовірно лише відомо, що коли в 1489 р. виходить у світ перше видання його віршів, то автора вже не було в живих.



У чому ж причина такої фатальної і тяжкої долі поета? До біди поета призводить як його характер, запальний, хисткий, вразливий (він відкриває ряд так званих «проклятих поетів»), так і влада обставин: голод, бездомність, оточення волоцюг, злодіїв.



1-й учень. Але тяготами, падіннями і поразками власного життя Франсуа Війон писав велику поезію, яка є справжньою скарбницею для світової літератури. Популярність і слава поета неймовірно зростала, починаючи з XVI ст., коли його збірка перевидається 32 рази. З похвалою про нього відгукуються поети Просвітництва: Лафонтен, Буало, Мольєр, Бомарше.



Учитель. Найбільшої слави і популярності поезія Франсуа Війона набуває в ХХ ст., з відкриттям літературою фізіологічної психології. І це лише одна, причому аж ніяк не найголовніша причина, через яку поезія Війона природно входить у контекст сучасності. Образ ліричного героя з його чутливістю до зовнішніх обставин, рухливістю, непідробною щирістю виявився співзвучним і нашій епосі.



2. Закріплення вивченого



• Де і в якій сім’ї народився Франсуа Війон?



• Яку освіту здобув поет?



• Що кардинально змінило життя поета?



• Які факти біографії Війона вас найбільше вразили і чому?



3. Читання і аналіз «Балади прикмет» Ф. Війона



Слово вчителя



«Балада прикмет» була написана Війоном у молоді роки. У ній своєрідно висміяні вчений педантизм та всезнайство. Баладу написано у формі пародії на середньовічний літературний жанр, у якому автор зазвичай перераховував ознаки (прикмети) своєї вченості. Франсуа Війон перетворює свій твір на перелік «прикмет» невігластва, глузуючи зі своїх колег по перу, але деколи вдаючись до самоіронії та піднімаючись до рівня філософських висновків. Поет підкреслює, що він людина пересічна, і сповідь його повсякденна, й гріхи цілком звичайні, і страждання його — це страждання тисяч людей.



Еврістична словникова робота



Робота з підручником. З’ясування літературознавчих понять: анафора, епіфора.



Аналіз балади



• Що означає назва твору «Балада прикмет»?



• До яких роздумів спонукає вірш? Які спостереження та міркування ліричного героя вас зацікавили? Чому?



• Яким постає у творі внутрішній світ ліричного героя? Що можна сказати про його характер? Чи є в нього автобіографічні риси? Назвіть їх.



• В який момент розповідь набуває найвищого емоційного напруження? Знайдіть рядки, де це напруження досягає кульмінації.



• Що з досвіду героя є банальним і загальновідомим? Чи допоміг досвід зрозуміти себе? Чому?



• У чому поет вбачає суперечливість внутрішнього світу людини?



• Яка головна думка балади?



4. Дослідження художніх особливостей балади. Робота в групах



Група 1



Прагнучи яскравіше зазначити суперечливості життя, Франсуа Війон широко використовує в баладі антитези. Знайдіть їх у тексті, розкрийте їхній зміст.



Група 2



Слова «Я знаю» набувають у баладі різних смислових відтінків. Випишіть із балади рядки, у яких вони вживаються в таких значеннях:



• зазначити;



• пізнати;



• розрізняти.



Поясніть, що додають ці смислові відтінки змістові твору.



Група 3



Оригінальність композиції «Балади прикмет» Франсуа Війона тримається на повторах певної групи слів — тих, що знаходяться на початку рядків (анафорах) і наприкінці строфи (епіфорах). Назвіть такі повтори й розкрийте їхнє художнє значення.



Група 4



Назвіть прикмети життя, згадані в баладі і з’ясуйте їх філософський підтекст (прихований зміст). Заповніть таблицю:



Образне зображення прикмет Підтекст



Мухи гинуть в молоці Щоденні буденні речі



Завдання для творчо обдарованих дітей: скласти усний роздум про сутність людських знань, навіяних баладою Війона.



5. Узагальнення



Назвіть ознаки літературної балади твору Франсуа Війона «Балада прикмет».



ІІІ. Домашнє завдання



1. Виразно читати баладу.



2. Вивчити поняття «анафора», «епіфора».



3. Написати твір-мініатюру на одну з тем:



• «Що я знаю про світ і про людей»;



• «Що я знаю про самого себе».

Популярные сообщения из этого блога

Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА

Опис праці Щедре серце дідуся

Твір про Айвенго